Є гори, на які люди повертаються знову і знову не тому, що не можуть їх залишити, а тому, що певна лінія на карті ще не дає їм спокою. Для французької альпіністки Тіфен Дюпер'є Нанга-Парбат став саме такою горою.

У 2019 році вона вперше спробувала здійснити сходження на 8125-метровий Нанга-Парбат разом із Борисом Лангенштайном. У 2024 році вони повернулися вже на Рупальський бік гори разом із Давидом Геттлером, але були змушені зупинитися на висоті 7524 метри. А в червні 2025 року троє альпіністів нарешті пройшли маршрут Schell в альпійському стилі до вершини.

Після цього Тіфен Дюпер'є та Борис Лангенштайн здійснили перший лижний спуск з вершини Нанга-Парбат і перший лижний спуск Рупальським схилом гори. Саме за цей та інші визначні проєкти Тіфен у 2026 році отримала Спеціальну відзнаку Piolets d'Or за внесок у жіночий альпінізм. Офіційна сторінка Piolets d'Or про Спеціальну відзнаку Тіфен Дюпер'є.

Тіфен Дюпер'є, Борис Лангенштайн і Давид Геттлер на Нанга-Парбат
Тіфен Дюпер'є, Борис Лангенштайн і Давид Геттлер на Нанга-Парбат, 24 червня 2025 року. Фото David Göttler.

Тіфен Дюпер'є - альпіністка, гірська гідеса і лижниця

Тіфен Дюпер'є родом із масиву Боже у Французьких Альпах. Сьогодні вона живе у Верхній Тарантезі та працює гірською гідесою і рятувальницею на лижних трасах. Раніше вона була учасницею Groupe Excellence Alpinisme National - програми підготовки найсильніших молодих французьких альпіністів.

Її кар'єра добре показує, чому звичайного визначення "альпіністка" для неї недостатньо.

Тіфен працює на стику кількох гірських дисциплін. Вона здійснює складні сходження у високих горах, а потім використовує лижі там, де це можливо. Її проєкти включають Пакистан, Непал, Аляску, Кавказ та інші гірські райони.

При цьому лижі для неї - не просто спосіб швидше спуститися після сходження. У багатьох її проєктах саме можливість знайти складну й красиву лінію спуску стає однією з головних цілей експедиції.

Нанга-Парбат: історія, яка тривала сім років

Нанга-Парбат має висоту 8125 метрів і є дев'ятою найвищою горою світу. Її називають однією з найскладніших вершин Гімалаїв, а Рупальська стіна - одна з найвищих гірських стін планети.

Для Тіфен і Бориса Лангенштайна історія з цією горою почалася ще у 2019 році.

Тоді вони спробували пройти маршрут Кінсхофера на Діамірському схилі. Через проблеми зі здоров'ям Тіфен зупинилася трохи нижче 8000 метрів, а Борис продовжив рух до вершини, але не зміг здійснити задуманий спуск із лижами від самої вершини. Пізніше вони вирішили повернутися і спробувати іншу лінію.

Але головна мета залишилася невиконаною.

Вони хотіли не просто зійти на Нанга-Парбат. Їх цікавив інший бік гори та інша лінія.

Рупальська стіна і маршрут Schell

У 2024 році Тіфен, Борис і Давид Геттлер повернулися до Нанга-Парбат, цього разу на Рупальський бік.

Їхньою метою став маршрут Schell, прокладений у 1976 році. Це дуже серйозний і рідко повторюваний маршрут, який до 2025 року пройшли менше десяти разів.

Команда піднялася до 7524 метрів, але умови не дозволили продовжити сходження. Знову довелося відступити.

Це важлива частина цієї історії. Адже у великих горах результат не завжди визначається тим, наскільки високо ти зміг піднятися. Іноді найважливішим рішенням експедиції стає саме момент, коли команда вирішує повернутися.

Тіфен і її партнери не сприйняли 2024 рік як кінець проєкту.

Вони повернулися.

Схил Нанга-Парбат під час сходження маршрутом Schell
Схили Нанга-Парбат під час сходження маршрутом Schell. Фото Boris Langenstein.

2025: вершина після двох невдалих спроб

Перед Нанга-Парбатом 2025 року команда спочатку акліматизувалася в Непалі. Вони здійснили сходження на Барунтсе висотою 7129 метрів, після чого вирушили до Пакистану.

21 червня Тіфен Дюпер'є, Борис Лангенштайн і Давид Геттлер вийшли з базового табору.

Наступні кілька днів стали кульмінацією семирічної історії.

Команда пройшла приблизно 3500 метрів набору висоти маршрутом Schell в альпійському стилі - без використання додаткового кисню та без заздалегідь встановлених мотузок. Маршрут проходить через Рупальську стіну, виходить на хребет Мазено і далі веде до вершини Нанга-Парбат.

Сходження на Нанга-Парбат маршрутом Schell
Сходження маршрутом Schell на Нанга-Парбат у червні 2025 року. Фото Boris Langenstein.

24 червня о 15:30 троє альпіністів досягли вершини.

Після семи років спроб Тіфен нарешті стояла на вершині Нанга-Парбат.

Але для неї та Бориса це була лише половина задуму.

З вершини - на лижі

У високих горах сам факт спуску після досягнення вершини вже є окремим завданням. На Нанга-Парбаті воно стає особливо складним через величезну висоту, характер рельєфу та нестабільні снігові умови.

Тіфен і Борис взяли лижі з собою на вершину.

І почали спуск.

Це був перший лижний спуск з вершини Нанга-Парбат і водночас перший лижний спуск Рупальським схилом гори.

Але назвати це просто "спуском на лижах" було б величезним спрощенням.

На одному з відрізків через нестачу снігу їм довелося зняти лижі. Потім пройти ділянку зі складним рельєфом і виконати 30-метровий спуск на мотузці. Далі вони знову продовжили рух на лижах.

Першу ніч вони провели приблизно на 7600 метрах. Наступного дня спустилися до 7400 метрів, а далі продовжували рух до базового табору, долаючи на лижах більшу частину верхньої частини маршруту. Детальний опис сходження та спуску Тіфен сама опублікувала в American Alpine Journal.

Складна ділянка сходження на Нанга-Парбат
Високогірна ділянка маршруту на Нанга-Парбат. Фото Boris Langenstein.

Коли гора не закінчується на вершині

Саме це, мабуть, найкраще пояснює стиль Тіфен Дюпер'є.

Для багатьох альпіністів вершина є головною метою маршруту. Для Тіфен вершина може бути лише точкою, де починається наступна частина задуму.

Її попередні проєкти показують ту саму логіку. У 2021 році вона здійснила перші сходження та лижні спуски в районі Ракапоші й Гіндураджу, а також перший лижний спуск Французьким контрфорсом на Гашербрум II висотою 8035 метрів.

У 2022 році вона здійснила складний лижний спуск південно-західною стіною Деналі через систему маршрутів Кассін, Маккартні-Робертс, West Rib і Chicken Corridor.

У 2023 році разом із Нурією Ньюман вона здійснила перший лижний спуск північно-західною стіною одного з другорядних вершинних масивів Ушби.

Це лише частина її проєктів. У 2025 році перед поверненням до Пакистану вона також здійснила сходження на Барунтсе в Непалі.

Високогірне сходження на Нанга-Парбат
Технічна ділянка маршруту Schell на Нанга-Парбат. Фото Boris Langenstein.

Що насправді означає Спеціальна відзнака Piolets d'Or

У 2026 році Тіфен Дюпер'є отримала Спеціальну відзнаку Piolets d'Or за жіночий альпінізм.

Ця нагорода має дещо іншу логіку, ніж основний Piolet d'Or.

Спеціальна відзнака може бути присуджена повністю жіночій експедиції за визначне сходження, жінкам, які відіграли ключову роль у змішаній команді, або окремій альпіністці за сукупність визначних досягнень протягом років. У випадку Тіфен журі відзначило саме її загальну кар'єру, а особливо визначний проєкт на Нанга-Парбат у 2025 році.

І це важлива деталь.

Нагорода не зводиться до формули "жінка піднялася на восьмитисячник".

Тіфен Дюпер'є отримала її за стиль, складність і послідовність своїх проєктів - за поєднання високогірного альпінізму та складних лижних спусків, які вона розвиває протягом багатьох років.

Не рекорд заради рекорду

У її історії є ще одна річ, яка особливо добре відрізняє її підхід від простого полювання за цифрами.

Сім років роботи над Нанга-Парбатом не виглядають як спроба якомога швидше поставити чергову галочку навпроти восьмитисячника.

2019 рік - перша спроба.

2024 рік - новий маршрут і відступ на 7524 метрах.

2025 рік - повернення, повне проходження маршруту Schell і перший лижний спуск з вершини.

Це історія про наполегливість, але не про бездумну впертість.

Адже команда двічі приймала рішення не продовжувати сходження, коли умови ставали неприйнятними. Саме така здатність чекати, повертатися і змінювати план є однією з найважливіших рис досвідченого альпінізму.

Зимова колекція для тих, хто теж любить гори і лижі

Історія Тіфен Дюпер'є цікава ще й тому, що в ній дуже природно зустрічаються дві речі - гори та лижі.

Для неї лижі стали способом інакше проживати гору. Не просто повертатися з вершини, а шукати власну лінію спуску, читати рельєф, сніг і умови та продовжувати маршрут уже іншим способом.

У Travel Jewelry ми теж любимо ідею, що гірські захоплення можуть залишатися з нами далеко за межами самих гір.

У Зимовій колекції Travel Jewelry є прикраси, присвячені зимовим видам спорту, зокрема кулон "Лижі". Для когось це символ улюбленого виду спорту, для когось - спогад про зимові гори, а для когось - маленьке нагадування про наступний маршрут.

Історія, яка ще не закінчилася

Тіфен Дюпер'є отримала свою Спеціальну відзнаку Piolets d'Or у 2026 році, але ця нагорода виглядає радше підсумком певного етапу, ніж фінальною крапкою.

Її кар'єра продовжується там, де зустрічаються складні гори, лижі та бажання знайти нову лінію.

А історія Нанга-Парбат показує головне: іноді для великого сходження недостатньо просто дійти до вершини. Потрібно мати ідею, заради якої хочеться повертатися.

Для Тіфен такою ідеєю став лижний спуск з Нанга-Парбат.

Сім років.

Дві невдалі спроби.

Один із найскладніших маршрутів гори.

І нарешті - вершина, з якої почався зовсім інший спуск.

 

Що подарувати лижнику? Ідеї подарунків для тих, хто живе зимою

Історія лиж: еволюція, різновиди, технології та лижі у великому спорті

Скі-альпінізм: історія, розвиток та найскладніші лижні спуски з гір

Piolets d'Or - "Золотий льодоруб": історія, нагороди та найвидатніші сходження

Piolets d'Or 2026: переможці, видатні сходження та спеціальні нагороди

Петер Хабелер: альпініст, який змінив правила висотного альпінізму

Історія альпінізму: від перших сходжень до рекордів швидкості